В країні досі не оголошено воєнний стан, 3-я хвиля мобілізації закінчилась, а повістки продовжують приходити. На сході продовжують стріляти, а в Києві "тиша". Які дії будуть наступними з боку президента і як це вплине на нашу історію залишається загадкою. Проте все більше хлопців змушені вирушати на "чужу війну"

Повістки приходят простим українцям. Майже ніхто з рідних наших депутатів не воює... Бачила сюжет, як сини багатіїв виїзжають за кордон щоб не потрапити в зону бойових дій. Президент зараз зайнятий виборами, для чого думати про людей?..

Гинуть кращі сини українського народу, а найгірше, що ніхто не знає за що він воює і чи принесе це користь. Взяти лише ситуацію з аеропортом...скільки крові було пролито марно, а потім виявляється, що аеропорт мав бутии підконтрольний терористам згідно з мінськими домовленостями.

Мене це так страшить! Але мене от цікаве питання, одні знаю, поїхали переховуватись в Москву, а інших стріляють, чи буде їм якась загроза, чи вони просто відкупились і все! Шкода хлопців! І ось наче вже ця Мінська угода складується, але назвати її в нашу пользу ніхто не може, ому, що конкретики жодної немає! Залишається тільки вірити! Наші люди - не переможні!